"Веселка" живе Україною

Звертаюся до вас, любі читачі, з тієї п’яді української землі, яку огортаємо особливою любов’ю, бо тут стоїть наш рідний дім – добре знане в Україні і в світі Державне спеціалізоване видавництво дитячої літератури «Веселка», якому від роду – понад сімдесят літ.

Уявіть собі на хвильку наш дім: це біла оселя, де творяться книжки, які читають діти на всіх континентах. Великими вікнами, а справедливіше сказати – своїм духовним зором, наша оселя дивиться на корифея українського слова Івана Котляревського, пам’ятник якому височіє у зеленому сквері. Ми знаємо, що Тарас Шевченко називав Івана Котляревського і «кобзарем», і «батьком», і «соловейком», і в посвяті-пам’яті кликав його «праведную душу» прилинути хоч на одне слово, і просив: «Та про Україну мені заспівай!». Ці заповітні слова і є для нас духовним материком, від якого ми під веселковим вітрилом пливемо Світовим океаном і несемо рідне українське слово.

Глянемо на образ «Веселки», з яким виходить у світ кожне наше видання.

Дівчинка в барвистому віночку розгорнула книжку і вичитує з неї щире слівце, дідусеву або бабусину казку, пізнає пісенну мову рідної України. А над дівчинкою – слово дугою вигнулось, мов золота арка, і прочитати слово те хочеться весело, бо воно справді веселе, та й назва його така гарна

В-Е-С-Е-Л-К-А.

І диво ж то яке! Має те слово над золотою аркою сім букв, як і веселка в небі сім кольорів. І світить воно дівчинці для того, щоб вона в книжці вичитувала мудрість народну. Та й сама дівчинка вже здається веселочкою в квітучому віночку, а над нею леліє материнська й батьківська ласка. І мрія її про щасливу прийдешність України світить надією аж на сьомому небі і зігріває вірою веселчан, щоб кожен із семи днів тижня був щасливий, а сім нот із нотного стану дарували найкращу музику радості – життя для дітей.

Діти – найцінніший скарб нації, а дитяча книжка – її жива парость. Це кредо «Веселки».